Багато лікарів прописують пробіотики паралельно з антибіотиками. Проте, нові дослідження показують, що вони не такі корисні для здоров’я кишечника, як вважалося раніше.
Мікрофлора кишечника – загальна кількість усіх мікроорганізмів, що живуть у кишечнику людини, і, як доведено, відіграють величезну роль у її здоров’ї. Нове дослідження виявило, що пробіотики можуть перешкодити поверненню мікрофлори кишечника до норми після курсу антибіотиків, і що різні люди реагують на пробіотики по-різному, – інформує видання Guardian.
У першій з двох публікацій, опублікованих у журналі Cell, дослідники провели ендоскопію та колоноскопію кишечника людей, які приймали антибіотики до і після вживання пробіотиків. Інша група надала зразки власної мікрофлори кишечника до вживання антибіотиків.
Дослідники виявили, що мікрофлора тих, хто приймав пробіотики, зазнали «серйозних змін».
«Щойно пробіотики потрапляли в кишечник, вони повністю гальмували процес відновлення мікроорганізму, котрий було порушено під час лікування антибіотиками», – сказав Еран Елінав, імунолог з Науково-дослідного інституту ім. Вейцмана та провідний автор досліджень.
Експресія генів – процес, при якому спадкова інформація генів використовується для синтезу функціонального продукту: білка або РНК, також була порушена у кишечнику тих, хто приймав пробіотики.
Проте ці негативні ефекти не спостерігалися у групі людей, які отримували оригінальний мікробіом, який був зібраний до використання антибіотиків; їх мікробіом нормалізувався протягом декількох днів.
Проте повторне введення оригінального мікроорганізму в організм після застосування антибіотиків, ймовірно, не є хорошим рішенням для всіх людей, які приймають антибіотики, попередив вчений.
Вчені також порівняли мікробіоми кишкового тракту у калі 25 добровольців. Вони виявили, що бактерії калу лише частково співпадають з мікробіомами, що існують всередині організму. Тобто аналіз мікробіом за калом не є надійним способом дослідження здоров’я мікрофлори кишечника.
У другій статті дослідники проаналізували вплив пробіотиків на 15 людей, зібравши проби їх шлунково-кишкового тракту. Вони розділили людей на дві групи: одній дали препарат з 11 штамами пробіотиків, а інший – плацебо.
«Ми виявили дуже дивну тенденцію, – сказав Елінав. – Ті, кому давали пробіотики, розділилися на дві різні групи: одну, яка протистояла колонізації пробіотиків, і другу, у якій пробіотики колонізували кишечник та модифікували склад його мікробіом.
У групі, що вживала плацебо, жодного ефекту не спостерігалося.
При полной или частичной перепечатке материалов сайта
ссылка на www.zakyiv.com обязательна. www.zakyiv.com оставляет за собой право потребовать удалить уникальную статью, которая была перепечатана с сайта.