Бригинець хоче в рамках відзначення 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного створити Музей гетьмана України Петра Сагайдачного поруч із вулицею та пам’ятником видатному українцю - на території будівлі Гостинного двору.

Відповідну ініціативу у вигляді проекту постанови №2174а про відзначення 400-річчя гетьманства Петра Сагайдачного в українському козацтві народний депутат України (фракція «Батьківщина»), голова підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець зареєстрував у Парламенті.

«400-річчя гетьманства П.Сагайдачного - це велика подія, як і постать гетьмана, яку треба належним чином вшанувати. Безумовно, поруч із пам’ятником П. Сагайдачному, який встановлений на Контрактовій площі у Києві має з’явитися й музей, присвяченій цьому визначному українцю. Кращого місця ніж Гостинний двір (звичайно не увесь, а якась його частина), важко підшукати», - вважає О.Бригинець.

За переконанням О. Бригинця, ця постанова дозволить не тільки вшанувати П. Сагайдачного, але й допомогти врятувати Гостинний двір від перетворення його у торговий центр.

«Ніяких причин не створювати в Гостинному дворі цей музей немає. Адже з юридичної точки зору, його приміщення є досі державним. Тож, якщо ВРУ проголосує за цю постанову ніщо не заважатиме передати частину Гостинного двору під музей. Впевнений, що київська громада підтримає цю ідею», - переконаний О.Бригинець.

Гетьман Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) - один з найславетніших і найталановитіших козацьких вождів та полководців, що з однаковим успіхом діяв і на полі бою, і на дипломатичних теренах.

Під час свого гетьманства Петро Сагайдачний провів реформу війська на Січі, основною суттю якої було підвищення організації, дисципліни і боєздатності козацького війська. Він перетворив партизанські ватаги козаків у регулярне військо, усунув із ужитку елементи розбійної вольниці, навів сувору дисципліну.

Помер гетьман України Сагайдачний 10 квітня 1622 року і похований у Києво-Братському монастирі. Майже все своє майно і маєтності він заповідав Київській та Львівській братським школам, що теж слід сприймати, як мудрий приклад для його наступників, для всіх заможних в Україні сущих.